Нещодавно було підписано договір про співпрацю між Асоціацією ректорів вищих технічних навчальних закладів України та Конфедерацією ректорів технічних університетів Республіки Польща. Підписання відбулося в рамках зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з представниками делегацій польської освітянської фундації «Perspektywy» та керівництва Конфедерації ректорів технічних університетів Республіки Польща, повідомляє Урядовий портал з посиланням на Міністерство освіти та науки України.
Які завдання є перед вищою освітою сьогодні?
По-перше, збільшення частки наукових досліджень у університетах. З цією метою Україна поступово збільшує фінансування цих досліджень.
По-друге, це поглиблення співпраці з інноваційним бізнесом. «Суспільство очікує від університету не тільки добре підготовленого випускника, а й створення продуктивного інноваційного середовища, яке спонукатиме студентів та науковців до творчості та проведення сучасних досліджень», - зазначила Міністр освіти на науки України Лілія Гриневич.
Як наголосив Президент польської фундації «Perspektywy» Вальдемар Сівінський, проблеми і траєкторії розвитку української і польської систем вищої освіти схожі, тому поле для співпраці між університетами дуже широке. Він також підкреслив,, що наразі перед польською системою вищої освіти дуже серйозно стоїть питання організації інноваційного виробництва та трансферу технологій.
Владислав Нагірнер
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.