Прийняття нової редакції Трудового кодексу України та Закону Про зайнятість населення без всенародного обговорення неможливо, повідомили в прес-службі НФПУ.
З такою заявою до Кабінету Міністрів України звернулися представники Національного форуму профспілок України (НФПУ), Національної конфедерації вільних профспілок України, Конфедерації вільних профспілок, Федерації представників малого та середнього підприємництва Україні, ряду громадських організацій.
“Ми усвідомлюємо, що положення Трудового Кодексу і закону про зайнятість стосуються всіх громадян працездатного віку, а це майже половина всього населення держави», – підкреслив заступник голови НФПУ Григорій Кабанченко.
На його переконання, прийняття таких документів без всенародного обговорення є порушенням принципів соціального діалогу, а також відповідних нормативних документів про консультації з громадськістю.
Кабаченко зазначив, що відсутність діалогу при прийнятті згаданих документів неминуче призведе до протистояння між владою та працівниками. “Якщо уряд не прийме рішення про відкрите обговорення і не врахує вимоги профспілок, профспілки будуть змушені вдатися до засобів, що передбачені Конституцією України та міжнародними нормами Аж до страйків.”, – Запевнив він, повідомляє Коррспондент
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.