3 травня іменини відзначають: Анастасiя, Антонiна, Гаврило, Олександр, Святослав, Теодор, Федір.
1494 — Христофор Колумб відкрив Ямайку
1783 — року російська імператриця Катерина Друга заборонила указом селянам Лівобережної України та Слобожанщини переселятися з місць останньої ревізії: відбулось закріпачення селян
1791 — Надзвичайний Сейм Речі Посполитої прийняв Конституцію 3 травня — першу конституцією в Європі і другу у світі (після Конституції США). У Польщі цей день відзначається як національне свято
1815 — утворено Царство Польське, що згідно з рішенням Віденського конгресу стало частиною Російської імперії
1841 — Нова Зеландія оголошена британською колонією
1880 — відкрито перший в Україні львівський кінний трамвай
1991 — В столиці Намібії підписана «Віндхукська декларація», що закликає уряди держав всього світу забезпечувати свободу преси і її демократичний характер. За рішенням ЮНЕСКО визначений як Всесвітній день свободи преси
1995 — указом Президента Л.Кучми встановлено перший після 1991 року орден України — Богдана Хмельницького
2004 — протестантські церкви, що Існували в Нідерландах протягом сотень років роздільно, об’єдналися в Протестантську церкву Нідерландів
Народились
1469 — Нікколо Макіавеллі політичний мислитель і державний секретар Флоренції.
1870 — Олександр Бенуа, російський та французький художник, мистецтвознавець
1892 — Джордж Паджет Томсон, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії 1937 року
1897 — Бортник Януарій Дем’янович, український режисер і актор.
1900 — Микола Яковченко, український актор театру й кіно на характерних ролях, Народний артист УРСР († 1974)
1917 — Киро Глигоров, перший президент Республіки Македонія
1930 — Пінчук Степан Петрович, український критик, літературознавець, перекладач.
1983 — Василюк Вадим Миколайович, конструктор сучасних меблів, винахідник нових технологій виготовлення меблів, лауреат всесвітньої премії в лісовій та деревообробній галузі.
Померли
1074 — Теодосій Печерський, церковний діяч, автор повчань.
1873 — Степан Васильович Руданський, український поет
1924 — Микола Іванович Міхновський, український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, основоположник, ідеолог і лідер самостійницької течії українського руху кінця ХІХ — початку ХХ ст.
1981 — Сандлер Оскар Аронович, український композитор
2004 — Джеймс Мейс, американо-український історик, політолог, дослідник голодомору в Україні
2010 — Флоренсіо Кампоманес, філіппінський шахіст, президент ФІДЕ у 1982—1995
Пише 20 хвилин
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.