Популярне

Сьогодні я твоя дитина

Витягувати перед Великоднем фото хлопчика, що помагає на театралізованій Хресні дорозі в Мексиці стало вже доброю традицією (і набато стійкішою, ніж моя звичка називати колонки цитатами з пісень ОЕ). Але чому і коли зникає бажання допомагати? Чи є воно вродженим?

 

 

Усе знов-таки починається з прийняття і довіри. Це важливо - вміти довіряти. Довіра більше схожа на ходьбу, ніж на дихання: вона набута,  а не вроджена, хоч і цілком природна.

Чи всі ми так рано вчимося довіряти, допомагати і приймати допомогу? Чи вчимо цього інших? Так легко освітити день незнайомця, накривши його парасолькою від дощу, подарувавши яблуко чи серветку. 

Чи кожен зважиться отак підійти і запропонувати свою допомогу? Легко дивитись відео про соціальний експеримент "я прикинусь, що мені зле,а ти зазніми реакцію перехожих", складніше самому бути перехожим.

Ліна Сват
Всі статті автора

Колонка

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE

Вибір редакції

Реклама
- фільми в кінотеатрах України

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією