Україна відновила повноцінну участь в механізмах Кіотського протоколу та у міжнародній торгівлі викидами парникових газів.
Позитивне рішення з цього приводу Україна дістала на 19-му засіданні спеціального підрозділу секретаріату ООН у німецькому місті Бонн в п’ятницю, 9 березня. Це означає, що Україна відновила участь у міжнародній торгівлі викидами і зможе використовувати механізми спільного впровадження за національною процедурою вповні. До делегації від України увійшли: голова Державного агентства екологічних інвестицій Владислав Якубовський, заступник Голови ГЕФ Вадим Пожарський, заступник директора департаменту міжнародного співробітництва Держекоінвестагентства Михайло Коваль, і ведучі, національні експерти. Кіотський протокол був ухвалений в грудні 1997 року в японському місті Кіото в рамках програми ООН зі збереження природи і клімату Землі. Протокол зобов’язує держави скоротити або стабілізувати викиди парникових газів в атмосферу. При цьому деякі країни з розвинутою промисловістю, зокрема Китай та Індія, жодних зобов’язань на себе не брали, а США Кіотський протокол підписали, але не ратифікували.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.