Популярне

Тернополянин проїхав 440 кілометрів на велосипеді за вихідні

Студент Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя Євген Тройчин вже рік їздить на велосипеді на дальні дистанції.

На вихідні додому в Корець Рівненської області він вирішив доїхати не  автобусом, а велосипедом.  - Зазвичай, я щотижня за одне тренування проїжджаю 100 кілометрів, – розповідає Євген. - Крім основного тренування, я ще кілька разів на тиждень проїжджаю по 50 кілометрів. Це допомагає відновлювати м’язи та тренувати витримку. Зимою я теж не відпочиваю. Маю велотренажер, на якому займаюсь по 1– 5 годин під навантаженням. Я вже досить підготовлений, тому вирішив поїхати до себе додому в Корець. Це трохи більше 200 кілометрів. Знав, що це мені під силу, тому просто лишалось обрати день і час. Оскільки вже розпочалась спека, Євген вирішив виїжджати з Тернополя о 4:30, коли ще не жарко, але і не холодно. - У дорозі я був приблизно 11 годин. За цей час робив кілька коротких зупинок. Перша моя зупинка була у Вишнівці через 1,5 години. Потім я ще зупинився у Кременці і Дубно. Зупинки були короткі – всього 20 - 30 хвилин. Вони мені були потрібні не для того, щоб перепочити, а щоб перекусити чи набрати води. Ще я робив кілька зупинок щоб зробити фотографії краєвидів. Після того як я проїхав Дубно, вирішив оминути Рівне. Не бачив сенсу проїжджати через місто. Зупинився я вже вдома в Корці.
Щоб знайти дорогу, навігатором чи картою Євген не користувався, бо пам’ятав шлях. До того ж, по всьому маршруту зустрічалися вказівні знаки. Як розповідає Євген, після того як він дістався додому, він ще гуляв містом пішки кілька годин. Втоми та болю у м’язах на ранок не було, бо до цієї поїздки він готувався. - Ніяких неприємних ситуацій в дорозі у мене не сталось, хоча я був готовий до всього. Я мав запасні камери, невеликий набір інструментів та аптечку. Їжі брав по мінімуму, адже з цим проблем ніяких немає – по всій дорозі зустрічаються магазини та автозаправки, де можна перекусити та поповнити запас води. У неділю Євген виїхав назад у Тернопіль. До міста він дістався за 10 годин разом з зупинками. На цьому він зупинятися не збирається. - В найближчі вихідні я планую поїхати в Золочів до Центру космічного зв’язку. Від Тернополя туди їхати трохи більше 60 кілометрів. Це буде невелике тренування. Однак найбільшу поїздку на велосипеді студент запланував на серпень. Він планує проїхати 2500 – 3000 кілометрів по різним обласним центрам України. - Я планував поїхати на велосипеді за кордон, але зрозумів, що з цим буде багато мороки. Для початку покатаюсь по Україні. Поки ще не знаю, які міста зможу побачити, але планую щодня проїжджати по 200 кілометрів. З собою візьму палатку та спальний мішок, щоб не зупинятись в різних хостелах чи готелях. Це буде і дешевше, і цікавіше. Євген переконаний, що Тернопільська область – хороше місце для велотуризму. Є гарні місця з чудовими краєвидами та не погані дороги. Потрібен лише велосипед і бажання зайнятися спортом.    

 

Тернопіль

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією